Село Іванківці на Житомирщині вперше згадується в документах наприкінці XVI століття. До 1946 року воно мало назву Янківці (Jankowce), яка, ймовірно, походить від імені одного з перших власників цих земель.
Протягом століть село переходило у володіння різних шляхетських родин — у 1645 році до Аксаків, пізніше до Схабицьких. У 1883 році Михайло Схабицький передав село у спадок Модесту Єзерському, який через дев'ять років звів нову родинну садибу.
На той час Янківці були розвиненим селом із майже 750 мешканцями, церквою, школою, млинами та господарською інфраструктурою.
У 1892 році Модест Єзерський будує маєток, виконаний в еклектичному стилі з виразними рисами неоготики. Подібна архітектура була популярною серед польської шляхти кінця XIX століття й підкреслювала зв'язок родини з європейською історичною традицією.
У 1913 році нащадки Єзерського продали маєток генерал-майору Веніаміну Баскакову. Після встановлення радянської влади будівлю націоналізували: спочатку тут працювала школа, пізніше — літній табір. Із початку 1990-х років маєток залишався покинутим.
Попри архітектурну цінність, будівля так і не отримала статусу пам'ятки архітектури. Відсутність охорони та належного догляду призвели до втрати даху, більшості вікон і дверей, частини інтер'єрів та декоративних елементів. У 2021 році житомирські волонтери розчистили територію та виконали першочергові консерваційні роботи, щоб уповільнити руйнування споруди.
Історичний комплекс розташований на березі річки Коденки й складався з головного будинку та господарських споруд. Один із флігелів зберігся до сьогодні.
Маєток Єзерських є характерним прикладом еклектики кінця XIX століття, що поєднує мотиви неоготики, цегляного стилю та окремі риси неоренесансу. Найвиразніше це проявляється у стрільчастих вікнах і проходах, декоративному портику, вежоподібних завершеннях фасадів та пластичному цегляному декорі, який надає будівлі силуету, схожого на замкову архітектуру.
Головний будинок має шість просторих залів із висотою стель до шести метрів та три приміщення у цокольному поверсі. Існує припущення, що його збудували на фундаментах попередньої садиби родини Схабицьких, тож частина конструкцій могла бути використана повторно.
Попри тривалий період занепаду, у маєтку збереглися окремі автентичні елементи: паркет, ліпний декор стель, кахлі історичного каміна київського виробництва, фрагменти різьблених дверей і вікон, мармурові підвіконня та декоративне оздоблення димаря. Саме ці деталі стануть основою для максимально точного відновлення історичного образу будівлі.
З 2025 р. маєток Єзерських змінив власника і перейшов у управління компанії Alter Development, яка спеціалізується на відновленні історичної архітектурної спадщини. Проєкт реставрації розробляє архітектурне бюро VKA.
Реставрація передбачає максимально дбайливе збереження автентичних елементів, відтворення втрачених деталей і делікатну інтеграцію сучасних рішень, необхідних для ревіталізації маєтку.
Наступним етапом стане розробка девелоперського проєкту розвитку та забудови навколишньої ділянки. Основною функцією планується створення заміського комплексу для відпочинку.
Текст: Іван Пономаренко, Дарʼя Спасова
Фото, візуалізації: Alter Development, VKA
